Всеукраїнська екологічна ліга, Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» проводять всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!».

http://www.ecoleague.net/diialnist/kampanii-na-zakhyst-dovkillia/batareikam-utylizatsiia

Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів для подальшої їх утилізації.

В Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення обсягів твердих побутових відходів, які вивозять для захоронення на 4157 сміттєзвалищах і полігонах загальною площею близько 7,4 тисячі гектарів. Україна сьогодні є країною з найвищими абсолютними обсягами утворення й нагромадження відходів.

Однією з найбільших екологічних проблем є зростання обсягів використаної електроніки та супутнього обладнання, серед яких особливу загрозу становлять відпрацьовані батарейки.

Батарейки – хімічні джерела струму, елементи яких вступають у реакцію, що під дією заряду перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є токсичними та небезпечними, оскільки містять:

- свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);

- кадмій (є токсичним для легенів та нирок);

- ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);

- нікель і цинк (спричинюють дерматити);

- луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).

У разі надходження в загальні відходи батарейки не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття й потребують спеціального оброблення для знешкодження. Розкладання однієї неправильно утилізованої пальчикової батарейки триває понад 20 років.

Одна відпрацьована пальчикова батарейка, потрапляючи до загальних відходів, забруднює 400 л води або 20 м2ґрунту. У лісовій зоні це територія, на якій ростуть три дерева, десятки рослин, живуть два кроти, один їжачок, кілька тисяч дощових черв’яків.

У містах відпрацьовані батарейки звозять на спеціальні полігони, хоча це не гарантує від потрапляння їхнього вмісту в ґрунт. У селах чи маленьких містечках цим взагалі не переймаються. На подвір’ях чи не в кожній родині можна знайти безліч використаних батарейок. Це повільні вбивці природного середовища та наших організмів. Тому такою важливою є тема збирання й переробки відпрацьованих хімічних джерел струму.

У країнах ЄС дуже серйозно ставляться до заходів запобігання екологічній загрозі, пов’язаній з накопиченням таких відходів. Європейська комісія ухвалила два важливі документи – Директиву про відходи електричного та електронного устаткування й Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні 2002/95/ЄС. Основними їхніми цілями є підвищення обсягів вторинного перероблення електронних відходів і скорочення обсягів їхнього накопичення. Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільовий грошовий платіж до спеціального фонду повторного перероблення. Ці витрати формують оптову й роздрібну ціну продукції, яку покупці сплачують за нове обладнання.Держави з розвинутими технологіями переробки та утилізації небезпечних відходів можуть мати велику економічну вигоду від їхньої купівлі, адже електричне й електронне обладнання складається з матеріалів, які , в тому числі, мають високу цінність: золото, платина, срібло, мідь та ін.В Європі є кілька заводів, які мають потужності переробляти батарейки: у Швейцарії (Batrec Industrie AG ), Італії (TERMAR), Франції (TREDI), Болгарії (Nadin) та багатьох інших країнах західної Європи.

Через низький рівень організації збирання батарейок в Україні обсяги перероблення є зовсім незначними. Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що основною причиною накопичення батарейок на смітниках, а не на переробних підприємствах є відсутність в Україні законодавчого поля, що має регулювати весь процес поводження з такими відходами – від виробництва або імпорту нового обладнання в Україну до організації збирання, перероблення та утилізації відпрацьованої техніки. Ще в 2006 році в Україні було ухвалено базовий Закон у цій сфері – «Про хімічні джерела струму», який вперше окремо врегулював цей вид відходів. Але він так і залишився законом, який не виконується. Сьогодні, замість широкої мережі приймання та утилізації Україна має лише поодинокі спроби громадськості своїми силами реалізувати ті завдання, які, за цим законом, мають виконувати спеціальні підприємства. Зокрема, Всеукраїнська екологічна ліга в числі перших почала роботу з налагодження належної утилізації відпрацьованих ХДС.

Всеукраїнська громадська природоохоронна кампанія «Батарейкам – утилізація» розпочалася не так давно, але багато небайдужих людей різного віку, активістів з усіх куточків країни вже давно збирають батарейки в 5–6-літрові пластикові пляшки у своїх навчальних закладах, будинках, організаціях, підприємствах. Це оптимальний спосіб зберігання відпрацьованих хімічних джерел струму до моменту передачі їх на утилізацію.

З початку громадської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація» по всій території України встановлено близько 200 контейнерів для збирання відпрацьованих батарейок. Проведено презентацію природоохоронної кампанії у м. Києві та в регіонах України, організовано публічні відкриття пунктів збору відпрацьованих джерел струму, розгорнуто постійну інформаційно-просвітницьку роботу в ЗМІ, освітніх закладах, серед мешканців населених пунктів.

Установи, що зацікавлені в облаштуванні пункту збору відпрацьованих батарейок і хочуть долучитися до громадської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація!», мають заповнити відповідну заявку та надіслати скан-копію (із підписом керівника та печаткою організації) на електронну адресуvel@ecoleague.net

Учасники кампанії «Батарейкам – утилізація!» повинні мати на увазі, що для переробки приймаються відпрацьовані хімічні джерела струму ємністю до7 А•год:

• неперезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів (у побуті – батарейки);

• перезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів (акумулятори);

• акумулятори нестандартних типорозмірів, які використовують у годинниках, в тому числі наручних, мобільних телефонах і смартфонах, кишенькових та портативних комп’ютерах, побутових радіостанціях, побутовій портативній фото- та відеоапаратурі, іграшках, інших побутових приладах.

З усіх питань щодо участі у громадській природоохоронній кампанії «Батарейкам – утилізація!» звертатись до Всеукраїнської екологічної ліги за тел. (044) 251 13 32 або електронною адресоюvel@ecoleague.net

Кiлькiсть переглядiв: 765

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.